Johannes 19:31-37, Lukas 23:47-49, Mattheüs 27:56, Markus 15:40 BOEK

“Die avond zou de sabbat beginnen. Daarom wilden de Joden niet dat de mannen nog langer aan de kruisen zouden blijven hangen. Zij vroegen Pilatus hun benen te laten breken. Dan zouden zij eerder sterven en konden de lichamen vóór de sabbat van het kruis worden afgenomen, want dat was erg belangrijk. Daarop braken de soldaten eerst de benen van de twee mannen, die gelijk met Jezus waren gekruisigd. Maar toen zij bij Jezus kwamen, zagen zij dat Hij al gestorven was. Daarom braken zij Zijn benen niet. Wel stak een van de soldaten zijn speer in Jezus’ zij. Meteen kwam er bloed en water uit. Johannes heeft dit met eigen ogen gezien. Wat er met Jezus gebeurde, klopt met wat er geschreven staat: “Geen van Zijn botten zal gebroken worden.” En ergens anders staat: “Zij zullen kijken naar de Man, Die zij doorstoken hebben.”

De vele mensen die naar de kruisiging waren komen kijken, gingen naar huis nadat ze dit allemaal hadden gezien. Ze sloegen zich op de borst van berouw en verdriet. Jezus’ vrienden en ook de vrouwen die met Hem uit Galilea waren meegekomen, stonden op een afstand te kijken.”

“Onder hen waren Maria van Magdala, Maria de moeder van Jakobus en Jozef, en de moeder van Jakobus en Johannes (de zonen van Zebedeüs).”

“Een aantal vrouwen stond op een afstand te kijken. Onder andere Maria van Magdala, Salomé en Maria, de moeder van de jonge Jakobus en Joses.”

Tegen de middag werd het in het hele land donker. Dat duurde tot een uur of drie. Het zonlicht was weg. “Om ongeveer drie uur riep Jezus: “Eli, Eli, lama sabachtani?” Dat betekent: “Mijn God, mijn God, waarom hebt U Mij verlaten?” Sommigen van de mensen die daar stonden, hadden het niet goed verstaan. Zij dachten dat Hij om Elia riep. Jezus wist dat het nu allemaal achter de rug was en zei, zoals er geschreven staat: “Ik heb dorst.” Een van de soldaten doopte een spons in een kan met zure wijn. Hij stak die op een stok en hield hem bij Jezus’ mond.”

“Maar de anderen zeiden: “Wacht! Laten we eens zien of Elia Hem komt redden.” Toen Jezus wat van de wijn gedronken had, zei Hij: “Mijn taak is vervuld!”  Op dat moment riep Jezus: “Vader, Ik vertrouw mijn geest aan U toe!” En met die woorden blies Hij Zijn laatste adem uit. Hij boog Zijn hoofd en gaf Zijn geest over.

Op hetzelfde moment scheurde het zware gordijn voor de heilige plaats in de tempel van boven naar beneden in tweeën. De aarde sidderde en de rotsen scheurden. Graven gingen open en vele gelovige mannen en vrouwen, die gestorven waren, werden weer levend. Na de opstanding van Jezus verlieten zij de begraafplaatsen en gingen naar Jeruzalem. Daar werden zij door vele mensen gezien. De commandant en zijn soldaten die bij het kruis waren, schrokken vreselijk van de aardbeving en alle andere dingen die er gebeurden. “Deze man was werkelijk de Zoon van God!” riepen ze uit.”

De Romeinse officier begreep dat God de hand in dit alles had en zei vol ontzag: “Deze Man was werkelijk onschuldig.”

“De eerste dag van het Paasfeest was voorbij. De leidende priesters en de Farizeeërs gingen naar Pilatus en zeiden: “Excellentie, die bedrieger heeft eens gezegd: ‘Op de derde dag na mijn dood zal Ik weer levend worden.’ Daarom willen wij graag dat u het graf drie dagen laat bewaken. Anders zouden Zijn discipelen Zijn lichaam wel eens kunnen weghalen en rondvertellen dat Hij weer levend is geworden. Als dat gebeurt, zijn de gevolgen niet te overzien.” “U krijgt een wacht mee,” antwoordde Pilatus. “Verzegel het graf zo goed mogelijk.” Zij verzegelden de steen voor de opening van het graf en zetten er een aantal mannen bij op wacht.”

Вiд Iвана 19:31-37, Вiд Луки 23:47-49, Вiд Матвiя 27:56, Вiд Марка 15:40

Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп’ятим, і зняти. Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп’ятий з Ним був. Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали, та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода. І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви. Бо це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть! І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи.

Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей! І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався… Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це…

Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.

Були ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія.

..прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового. А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп’ятий помер. І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.

І ось муж, на ім’я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна, не пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства…

Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове. Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто. Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв. На тім місці, де Він був розп’ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав.

День той був Приготування, і наставала субота. А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його. Повернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.

А наступного дня, що за п’ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї, і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну. Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу… Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте. І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.