Johannes 21:1-14 BOEK

“Hierna kwam Jezus nog een keer bij Zijn discipelen en dat was bij het meer van Tiberias. Het gebeurde als volgt. Simon Petrus, Thomas, Nathanaël uit Kana in Galilea, Jakobus en Johannes en nog twee andere discipelen waren daar bij elkaar. “Ik ga vissen,” zei Simon Petrus. “Wij gaan mee,” zeiden de anderen. Zij gingen naar het meer en voeren met de boot weg. Maar die hele nacht vingen zij niets. Toen het licht begon te worden, stond Jezus aan de oever van het meer.

Maar Zijn discipelen herkenden Hem niet. Jezus riep: “Vrienden, hebben jullie iets te eten?” “Nee,” antwoordden zij. “Gooi het net uit aan de rechterkant van de boot,” riep Hij. “Dan hebben jullie meer resultaat.” Dat deden zij. En zij vingen zoveel vis, dat ze het net niet eens aan boord konden krijgen. Johannes zei tegen Petrus: “Het is de Here.” Toen Simon Petrus dat hoorde, trok hij vlug iets aan en sprong in het water. De anderen kwamen met de boot en sleepten het volle net mee.

Zij waren maar honderd meter van de kant af. Toen zij aan wal stapten, zagen ze vis en brood op een houtskoolvuurtje. “Haal eens een paar van de vissen die jullie hebben gevangen,” zei Jezus. Simon Petrus ging al en trok het volle net op de oever. Er zaten 153 vissen in en toch was het net niet gescheurd. “Kom,” zei Jezus. “Laten wij gaan eten.” Geen van de discipelen durfde te vragen wie Hij was, want zij wisten dat Hij de Here was. Jezus gaf hun brood en vis. Na Zijn terugkeer uit de dood was dit de derde keer dat Jezus bij Zijn discipelen kwam.”

“Toen zij gegeten hadden, vroeg Jezus aan Simon Petrus: “Simon, zoon van Johannes, houd je echt van Mij? Meer dan de anderen?” “Ja, Here. U weet dat ik van U houd,” zei Petrus. “Zorg dan voor mijn lammeren,” was Jezus’ antwoord. Jezus vroeg hem voor de tweede keer: “Simon, zoon van Johannes, houd je echt van Mij?” “Ja, Here. U weet toch dat ik van U houd,” zei Petrus. Jezus zei: “Pas dan op mijn schapen.” Voor de derde keer vroeg Jezus: “Simon, zoon van Johannes, houd je van Mij?” Toen Jezus hem voor de derde keer vroeg of hij van Hem hield, werd Petrus verdrietig. “Here,” zei hij, “U weet alles. U weet toch dat ik van U houd!” “Zorg dan voor mijn schapen,” zei Jezus. “Luister, toen je jong was, maakte je je eigen plannen en ging waarheen je wilde. Maar als je ouder wordt, zul je niet meer zo vrij zijn. Anderen zullen plannen voor je maken en je brengen waar je niet wilt.” Daarmee gaf Hij aan hoe Petrus tot eer van God zou sterven. Jezus zei nog eens nadrukkelijk tegen Petrus dat hij Hem moest volgen. Petrus keek achterom en zag dat ze door Johannes gevolgd werden. Johannes had zich tijdens de maaltijd naar Jezus toe gebogen en Hem gevraagd wie de verrader was.

Toen Petrus hem zag, vroeg hij aan Jezus: “En wat staat hem te wachten, Here?” Jezus antwoordde: “Als Ik wil dat hij blijft leven tot Ik terugkom, is dat niet jouw zaak. Het enige wat jij moet doen, is Mij volgen.” Onder de vrienden van Jezus deed daarna het verhaal de ronde dat Johannes niet zou sterven. Maar Jezus had niet gezegd dat hij niet zou sterven. Hij had alleen gezegd: “Als Ik wil dat hij blijft leven tot Ik terugkom, is dat niet uw zaak.”

“De elf discipelen gingen naar Galilea, naar de berg waar zij Jezus zouden ontmoeten. Toen zij Hem daar zagen, vielen zij voor Hem neer. Maar sommigen wisten niet wat zij ervan moesten denken. Jezus kwam dichterbij en zei tegen hen: “Ik heb alle macht in hemel en op aarde gekregen. Ga er daarom op uit om alle volken tot mijn discipelen te maken. Doop hen in de naam van de Vader en van de Zoon en van de Heilige Geest. Leer hen altijd te doen wat Ik u heb gezegd. En vergeet dit niet: Ik ben altijd bij u, tot het einde van de tijd. Wie het geloven en gedoopt worden, zullen gered worden. Maar wie het niet geloven, zullen worden gestraft.

De mensen die het geloven, zullen hieraan te herkennen zijn: Zij zullen in mijn naam boze geesten verjagen; zij zullen in nieuwe talen spreken; zij zullen zomaar slangen kunnen vastpakken; en als zij iets giftigs drinken, zal hun dat geen kwaad doen; zij zullen zieke mensen de handen opleggen en genezen. Doop hen in de naam van de Vader en van de Zoon en van de Heilige Geest. Leer hen altijd te doen wat Ik u heb gezegd. En vergeet dit niet: Ik ben altijd bij u, tot het einde van de tijd.”

Вiд Iвана 21:1-14

Після цього з’явивсь Ісус знов Своїм учням над морем Тіверіядським. А з’явився отак. Укупі були Симон Петро, і Хома, званий Близнюк, і Нафанаїл, із Кани Галілейської, і обидва сини Зеведеєві, і двоє інших із учнів Його. Говорить їм Симон Петро: Піду риби вловити. Вони кажуть до нього: І ми підемо з тобою. І пішли вони, і всіли до човна. Та ночі тієї нічого вони не вловили. А як ранок настав, то Ісус став над берегом, але учні не знали, що то був Ісус. Ісус тоді каже до них: Чи не маєте, діти, якоїсь поживи? Ні, вони відказали. А Він їм сказав: Закиньте невода праворуч від човна, то й знайдете! Вони кинули, і вже не могли його витягнути із-за безлічі риби… Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: Це ж Господь!…

А Симон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе одежину, бо він був нагий, та й кинувся в море… Інші ж учні, що були недалеко від берега якихсь ліктів із двісті припливли човником, тягнучи невода з рибою. А коли вони вийшли на землю, то бачать розложений жар, а на нім рибу й хліб. Ісус каже до них: Принесіть тієї риби, що оце ви вловили! Пішов Симон Петро та й на землю витягнув невода, повного риби великої, сто п’ятдесят три. І хоч стільки було її, не продерся проте невід. Ісус каже до учнів: Ідіть, снідайте! А з учнів ніхто не наважився спитати Його: Хто Ти такий? Бо знали вони, що Господь то… Тож підходить Ісус, бере хліб і дає їм, так само ж і рибу. Це вже втретє з’явився Ісус Своїм учням, як із мертвих воскрес.

Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси ягнята Мої! І говорить йому Він удруге: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш Мене? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси вівці Мої! Утретє Він каже йому: Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої! Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли був ти молодший, то ти сам підперізувався, і ходив, куди ти бажав. А коли постарієш, свої руки простягнеш, і інший тебе підпереже, і поведе, куди не захочеш… А оце Він сказав, щоб зазначити, якою то смертю той Бога прославить. Сказавши таке, Він говорить йому: Іди за Мною! Обернувся Петро, та й ось бачить, що за ним слідкома йде той учень, якого любив Ісус, який на вечері до лоня Йому був схилився й спитав: Хто, Господи, видасть Тебе? Петро, як побачив того, говорить Ісусові: Господи, цей же що? Промовляє до нього Ісус: Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі? Ти йди за Мною! І це слово рознеслось було між братами, що той учень не вмре. Проте Ісус не сказав йому, що не вмре, а: Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі?

Одинадцять же учнів пішли в Галілею на гору, куди звелів їм Ісус. І як вони Його вгледіли, поклонились Йому до землі, а дехто вагався. А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь.

Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде. А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім’я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими, братимуть змій; а коли смертодійне що вип’ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!